четверг, 30 апреля 2015 г.

Фріланс для новачків: лекція 3. Що, де, коли, а також навіщо.



 (Эта и несколько последующих публикаций предназначены для определенной целевой аудитории).
У цій лекції я спробую окреслити кілька важливих питань, які можуть виникати перед переходом на фріланс та на початковій стадії.
Взагалі-то ставити собі питання – річ дуже й дуже корисна. Така процедура допомагає краще зрозуміти проблему та заздалегідь побачити ефективність або неефективність того чи іншого шляху її вирішення.
То ж:
ЩО може робити фрілансер? ЩО собі обрати в якості сфери діяльності?
ДЕ він може це робити? ДЕ шукати замовників?
КОЛИ можна (або слід) ставати фрілансером?
І, нарешті, НАВІЩО?
Йдемо за порядком.
Фрілансер може робити багато чого, але не все. Наприклад, як я вже казав, незалежне виробництво – це не зовсім фріланс, хоча за певними характеристиками ці два напрямки схожі.
Важливою ознакою фрілансу є відсутність необхідності фізичної присутності виконавця на місці виконання робіт, об’єкті замовника, тощо. Тому найкраще підходять для фрілансу всілякі види діяльності, в яких можлива проста і надійна передача результатів роботи (або надання послуг) на будь-яку відстань. Дизайн і консультування, репетиторство та письмовий переклад, програмування чи введення даних – всім цим можна займатися хоч у коворкінг-центрі, хоч у себе вдома, хоч у наметі на березі річки, аби тільки інтернет був.
Питання вибору вирішується в залежності від мети, і про це я скажу наприкінці.
Де? Звісно ж, в інтернеті. Навіщо обмежувати себе географічними рамками, коли є можливість пропонувати свої послуги на глобальному рівні? (Зрозуміло, для цього треба хоч трішки знати іноземні мови або навчитися користуватися онлайновими перекладачами…) Саме там, в інтернеті, є вузькоспеціалізовані та загальні біржі, форуми, торговельні майданчики, спільноти та формальні й неформальні асоціації, на яких і гуляють наші потенційні замовники.
Фрілансером можна стати в будь-якому віці; вік – найменша з перешкод. Значно серйознішими є погана обізнаність, вузькість мислення, страх перед невідомим… А найголовніше, що я зрозумів за вже більш ніж десять років спілкування з колегами, які перейшли на фріланс, і тими, хто не ризикнув, полягає у наступному: більшість із нас не вміє, не хоче, не збирається, не має намірів або ж просто лінується щось робити, чекаючи, поки це зробить хтось інший – зазвичай, держава в цілому, президент чи прем’єр особисто або щасливий випадок.
Навіщо? На мій погляд, ідеальною була б така відповідь: щоб отримувати достойний дохід, займаючись улюбленою справою. На превелику жаль, ці дві речі – достойний дохід та улюблена справа – поєднуються не так часто, як нам хотілося б. Тому доводиться вирішувати, що більш важливо, задоволення від справи, яка подобається, чи підвищення заробітків. Проте інколи можливі досить органічні компромісні комбінації.
Декілька зауважень на завершення.
Кілька хвилин або годин пошуку в інтернеті – і ви знайдете спільноту чи форум, в яких обговорюються питання, що вас цікавлять, в тому числі потенційні заробітки. Не лініться, пошукайте!
Зважайте на поточний та намагайтеся оцінити майбутній попит, аналізуйте його просторовий та часовий «ландшафт». Попит завжди існує, але він розкиданий по різних місцях, часто має сезонний характер і змінюється з часом. Масовий попит майже завжди означає гарантований, але мізерний заробіток. Занадто спеціалізований попит ускладнює зустріч із потенційним замовником.
Цей перелік питань не є повним, тому ставте інші питання собі й мені, якщо зможу – відповім.

Комментариев нет:

Отправить комментарий