суббота, 4 апреля 2015 г.

Фріланс для новачків: лекція 1. Що таке фріланс



(Эта и несколько последующих публикаций предназначены для определенной целевой аудитории).
Перш за все, давайте дійсно розберемось із поняттям фрілансу, бо який сенс обговорювати щось, не всіма й не повністю зрозуміле.
В старі часи в Англії фрілансерами називали найманців, які за гроші – без будь-якого патріотизму, любові до лорда або лояльності – виконували завдання, що потребували участі вояків: війни, захист, оборона, напад… виконав завдання, отримав винагороду – й уперед на пошуки нового заробітку.
Сто років тому класичним зразком фрілансера був незалежний журналіст або фотограф, якому в редакції пропонували зробити репортаж, написати ессе або привезти знімки події. Пам’ятаєте сценку у фільмі, де хазяїн газети вимагає від фоторепортера знімків Бетмена?
Зараз фрілансерів значно більше, хоча багато з них так себе не сприймає й не називає. Хто вони – окрім перекладачів та айтішників?
Про це – трохи пізніше, а зараз визначення.
Я склав для себе таке формулювання:
Фріланс – це форма здійснення професійної, комерційної, підприємницької діяльності, яка не передбачає утворення відносин «роботодавець – робітник».
Якщо спрощено, то фрілансер вміє щось робити і пропонує свої послуги. Замовник звертається до нього, вони обговорюють умови (розмір винагороди, порядок оплати, вимоги до послуги чи товару), досягають (чи не досягають) згоди. Далі фрілансер виконує роботу, отримує винагороду – все, відносини вичерпані. Це не означає, що той самий замовник не звернеться до вас ще раз і ще раз (такі відносини можуть тривати роками), але кожне замовлення буде, по суті, разовим і не тягне за собою жодних зобовязань стосовно подальшої співпраці.
Тобто, сантехнік, якого ви викликаєте (не з ЖЕКу, а за об’явою чи рекомендацією знайомих), щоб він полагодив кран; масажист, до якого ви ходите, щоб він розім’яв ваші м’язи; репетитор з математики чи англійської для дитини – вони фрілансери.
Держава чомусь хоче, щоб ми їй сплачували за реалізацію гарантованого конституцією права на працю, тому фріланс можливий легальний, з реєстрацією в якості приватного підприємця і відповідним оподаткуванням, або ж нелегальний. Обидва варіанти мають як позитивні, так і негативні риси та наслідки.
Власне, говорячи про фріланс, мушу зазначити, що він має свої характеристики, які за певних обставин можуть розглядатися чи як переваги, чи, навпаки, як недоліки. Наприклад, відсутність начальника – це добре, коли ви отримуєте винагороду за свою працю повністю, і погано, коли немає кого звинувачувати, якщо бізнес-план провалився. Частина моїх колег не втрималася у фрілансі через брак живого спілкування. Частина відмовилася від фрілансу через нерівномірність: для них 3000 гривень на штатній посаді краще, ніж, скажімо, 5000 за день і відсутність роботи впродовж решти 29 днів на місяць. Але про характеристики ми поговоримо наступного разу.
І наостанок: в цілях цього курсу «лекцій» я хочу до фрілансу додати близьку, але все ж іншу форму. Якщо вже згадуваний фотограф вирушив на пошук Бетмена за завданням редакції, то іншому такому ж незалежному фотографу пощастило, і він сфотографував людину у дивному вбранні. Певна річ, він запропонує знімки редакціям і матиме можливість обрати ту, яка запропонує найвищу нагороду. На відміну від першого фотографа, він пропонуватиме не послуги, а вже готовий товар. Те ж саме роблять Вовчик із Сумщини, у якого я купую сири, або п’яничка біля метро із букетиком червонокнижних квітів, і за цим параметром їх можна віднести до категорії незалежних виробників. Проте оскільки незалежність і є однією з найголовніших ознак фрілансу, в подальшому деякі розміркування торкатимуться не тільки чистого фрілансу, а й незалежного виробництва, а також дистанційної роботи.
Кінець першої лекції.

Комментариев нет:

Отправить комментарий