Фріланс для новачків: лекція 3. Що, де, коли, а також навіщо.

 (Эта и несколько последующих публикаций предназначены для определенной целевой аудитории).

У цій лекції я спробую окреслити кілька важливих питань, які можуть виникати перед переходом на фріланс та на початковій стадії.

Взагалі-то ставити собі питання – річ дуже й дуже корисна. Така процедура допомагає краще зрозуміти проблему та заздалегідь побачити ефективність або неефективність того чи іншого шляху її вирішення.

То ж:

ЩО може робити фрілансер? ЩО собі обрати в якості сфери діяльності?

ДЕ він може це робити? ДЕ шукати замовників?

КОЛИ можна (або слід) ставати фрілансером?

І, нарешті, НАВІЩО?

Йдемо за порядком.

Фрілансер може робити багато чого, але не все. Наприклад, як я вже казав, незалежне виробництво – це не зовсім фріланс, хоча за певними характеристиками ці два напрямки схожі.

Важливою ознакою фрілансу є відсутність необхідності фізичної присутності виконавця на місці виконання робіт, об’єкті замовника, тощо. Тому найкраще підходять для фрілансу всілякі види діяльності, в яких можлива проста і надійна передача результатів роботи (або надання послуг) на будь-яку відстань. Дизайн і консультування, репетиторство та письмовий переклад, програмування чи введення даних – всім цим можна займатися хоч у коворкінг-центрі, хоч у себе вдома, хоч у наметі на березі річки, аби тільки інтернет був.

Питання вибору вирішується в залежності від мети, і про це я скажу наприкінці.

Де? Звісно ж, в інтернеті. Навіщо обмежувати себе географічними рамками, коли є можливість пропонувати свої послуги на глобальному рівні? (Зрозуміло, для цього треба хоч трішки знати іноземні мови або навчитися користуватися онлайновими перекладачами…) Саме там, в інтернеті, є вузькоспеціалізовані та загальні біржі, форуми, торговельні майданчики, спільноти та формальні й неформальні асоціації, на яких і гуляють наші потенційні замовники.

Фрілансером можна стати в будь-якому віці; вік – найменша з перешкод. Значно серйознішими є погана обізнаність, вузькість мислення, страх перед невідомим… А найголовніше, що я зрозумів за вже більш ніж десять років спілкування з колегами, які перейшли на фріланс, і тими, хто не ризикнув, полягає у наступному: більшість із нас не вміє, не хоче, не збирається, не має намірів або ж просто лінується щось робити, чекаючи, поки це зробить хтось інший – зазвичай, держава в цілому, президент чи прем’єр особисто або щасливий випадок.

Навіщо? На мій погляд, ідеальною була б така відповідь: щоб отримувати достойний дохід, займаючись улюбленою справою. На превелику жаль, ці дві речі – достойний дохід та улюблена справа – поєднуються не так часто, як нам хотілося б. Тому доводиться вирішувати, що більш важливо, задоволення від справи, яка подобається, чи підвищення заробітків. Проте інколи можливі досить органічні компромісні комбінації.

Декілька зауважень на завершення.

Кілька хвилин або годин пошуку в інтернеті – і ви знайдете спільноту чи форум, в яких обговорюються питання, що вас цікавлять, в тому числі потенційні заробітки. Не лініться, пошукайте!

Зважайте на поточний та намагайтеся оцінити майбутній попит, аналізуйте його просторовий та часовий «ландшафт». Попит завжди існує, але він розкиданий по різних місцях, часто має сезонний характер і змінюється з часом. Масовий попит майже завжди означає гарантований, але мізерний заробіток. Занадто спеціалізований попит ускладнює зустріч із потенційним замовником.

Цей перелік питань не є повним, тому ставте інші питання собі й мені, якщо зможу – відповім.

Мое выступление на UTIC 2014

Выступление на UTIC 2014

Фріланс для новачків: лекція 2. Особливості фрілансу

(Эта и несколько последующих публикаций предназначены для определенной целевой аудитории).

Поговоримо про особливості фрілансу.

Перше і головне, що треба запам’ятати – фріланс жодним чином не пов'язаний з фахом, з професією, зі спеціальністю. Фріланс є просто формою ведення бізнесу.

Що відрізняє її від інших форм?

1. Свобода вибору та прийняття рішень.

Фрілансер самостійно вирішує, чим, як і коли займатися. Власний бізнес можна будувати на основі отриманої під час навчання професії або ж на будь-якій іншій основі чи з будь-якої іншої причини, від наявності необхідних навичок до тимчасової концентрації попиту на ту чи іншу послугу.

Така свобода виглядає принадною, але ж вона також означає, шо відповідальність за хибні рішення, помилки в діяльності, невдалі фінансові результати лягає на того ж фрілансера. Більш того, супутні обов’язки (закупки, маркетинг, логістика, забезпечення роботі комп’ютерів, бухгалтерія, тощо – абсолютно все аж до прибирання на робочому місті; все те, для чого на підприємстві або в компанії існує відповідна посада) мусить виконувати сам фрілансер.

2. Гнучкість.

Фріланс-бізнес дає можливість регулювати більшість аспектів діяльності – від сфери до робочого графіка. Фріланс можна поєднувати зі штатною роботою або з доглядом за малими дітьми; часто клієнта не цікавить, коли й у який спосіб виконано завдання, аби тільки кінцевий продукт відповідав вимогам. Тому фрілансер легко приходить до оптимального для себе та близьких режиму роботи.

3. Високий потенціал заробітку.

Це стосується більшості видів діяльності. Фрілансер не віддає частку заробленого «на розвиток» чужої фірми і якщо вкладає гроші, то у самого себе та свій бізнес. Податкові схеми зазвичай простіші та менш обтяжливі. Винагорода обговорюється з клієнтом у кожному випадку (або з кожним клієнтом), і фрілансер, якщо вміє, може виторговувати для себе найкращі умови.

А коли заробітку немає, то знову ж винуватий в цьому він сам.

4. Необхідність у додаткових знаннях, вміннях та навичках.

Розповсюдженою помилкою є впевненість в тому, що для досягнення успіху у фрілансі вистачить високої професійної кваліфікації. Це абсолютно хибний погляд! До прикладу, безпосередньо в моїй сфері (письмовий переклад) можна бути навіть геніальним перекладачем; та якщо сидіти мовчки, про цю геніальність ніхто не дізнається. То ж треба виходити «на люди», рекламувати та просувати себе, що потребує специфічних вмінь, яких нам у профільних вишах не викладали.

Щоби започаткувати фріланс-бізнес, вистачить досить невеликого обсягу таких знань та вмінь. Подальший розвиток та кінцевий успіх залежать від багатьох факторів, в тому числі вміння вести власний бізнес, і чим більше ви вмієте та знаєте, тим вищі ваші шанси на успіх.

5. Необхідність самоконтролю, самодисципліни, адекватної самооцінки.

One-man business, сам собі хазяїн, сам собі директор та виконавець… Інколи наслідком цього стає потакання власним лінощам, вадам, жадібності, а також втрата здатності адекватно оцінити якість своєї праці. Знову приведу приклад із власного досвіду. Із майже тисячі претендентів, які прагнули співпрацювати зі мною, залишилося не більше двох десятків. Майже всі решта, що називали себе перекладачами та були ними за дипломами, як з’ясувалося, не мали достатніх професійних вмінь для виконання навіть відносно простих професійних завдань. Між тим багато з них щиро вважали, що можуть перекладати, а мої зауваження часто тлумачили як зайву вибагливість («Місцеве бюро перекладів влаштовує, а вас чомусь ні»).

Для початку фріланс-бізнесу не завжди потрібні великі інвестиції: як правило, майбутній фрілансер намагається продати ті свої вміння, які вже існують. На відміну від фрілансу, незалежне виробництво передбачає значно більших інвестицій – зокрема, часу, оскільки виробничий цикл має ту чи іншу, інколи досить значну, тривалість. Відповідно, якщо обрати незалежне виробництво, значно зростає важливість правильного вибору сфери докладання зусиль і продуманість бізнес-плану; невраховані на етапі планування помилки можуть звести нанівець усі спроби і поховати кінцевий результат.

Кінець другої лекції. Питання, будь ласка, ставте у стрічці ФБ.

Фріланс для новачків: лекція 1. Що таке фріланс

(Эта и несколько последующих публикаций предназначены для определенной целевой аудитории).

Перш за все, давайте дійсно розберемось із поняттям фрілансу, бо який сенс обговорювати щось, не всіма й не повністю зрозуміле.

В старі часи в Англії фрілансерами називали найманців, які за гроші – без будь-якого патріотизму, любові до лорда або лояльності – виконували завдання, що потребували участі вояків: війни, захист, оборона, напад… виконав завдання, отримав винагороду – й уперед на пошуки нового заробітку.

Сто років тому класичним зразком фрілансера був незалежний журналіст або фотограф, якому в редакції пропонували зробити репортаж, написати ессе або привезти знімки події. Пам’ятаєте сценку у фільмі, де хазяїн газети вимагає від фоторепортера знімків Бетмена?

Зараз фрілансерів значно більше, хоча багато з них так себе не сприймає й не називає. Хто вони – окрім перекладачів та айтішників?

Про це – трохи пізніше, а зараз визначення.

Я склав для себе таке формулювання:

Фріланс – це форма здійснення професійної, комерційної, підприємницької діяльності, яка не передбачає утворення відносин «роботодавець – робітник».

Якщо спрощено, то фрілансер вміє щось робити і пропонує свої послуги. Замовник звертається до нього, вони обговорюють умови (розмір винагороди, порядок оплати, вимоги до послуги чи товару), досягають (чи не досягають) згоди. Далі фрілансер виконує роботу, отримує винагороду – все, відносини вичерпані. Це не означає, що той самий замовник не звернеться до вас ще раз і ще раз (такі відносини можуть тривати роками), але кожне замовлення буде, по суті, разовим і не тягне за собою жодних зобов’язань стосовно подальшої співпраці.

Тобто, сантехнік, якого ви викликаєте (не з ЖЕКу, а за об’явою чи рекомендацією знайомих), щоб він полагодив кран; масажист, до якого ви ходите, щоб він розім’яв ваші м’язи; репетитор з математики чи англійської для дитини – вони фрілансери.

Держава чомусь хоче, щоб ми їй сплачували за реалізацію гарантованого конституцією права на працю, тому фріланс можливий легальний, з реєстрацією в якості приватного підприємця і відповідним оподаткуванням, або ж нелегальний. Обидва варіанти мають як позитивні, так і негативні риси та наслідки.

Власне, говорячи про фріланс, мушу зазначити, що він має свої характеристики, які за певних обставин можуть розглядатися чи як переваги, чи, навпаки, як недоліки. Наприклад, відсутність начальника – це добре, коли ви отримуєте винагороду за свою працю повністю, і погано, коли немає кого звинувачувати, якщо бізнес-план провалився. Частина моїх колег не втрималася у фрілансі через брак живого спілкування. Частина відмовилася від фрілансу через нерівномірність: для них 3000 гривень на штатній посаді краще, ніж, скажімо, 5000 за день і відсутність роботи впродовж решти 29 днів на місяць. Але про характеристики ми поговоримо наступного разу.

І наостанок: в цілях цього курсу «лекцій» я хочу до фрілансу додати близьку, але все ж іншу форму. Якщо вже згадуваний фотограф вирушив на пошук Бетмена за завданням редакції, то іншому такому ж незалежному фотографу пощастило, і він сфотографував людину у дивному вбранні. Певна річ, він запропонує знімки редакціям і матиме можливість обрати ту, яка запропонує найвищу нагороду. На відміну від першого фотографа, він пропонуватиме не послуги, а вже готовий товар. Те ж саме роблять Вовчик із Сумщини, у якого я купую сири, або п’яничка біля метро із букетиком червонокнижних квітів, і за цим параметром їх можна віднести до категорії незалежних виробників. Проте оскільки незалежність і є однією з найголовніших ознак фрілансу, в подальшому деякі розміркування торкатимуться не тільки чистого фрілансу, а й незалежного виробництва, а також дистанційної роботи.

Кінець першої лекції.